Автор: ст. пл. Ліна Остапчук, Бурх
Я потрапила у Пласт досить пізно, у 21 рік. Відразу, із першого двотижневого пластового табору я закохалась у цей світ – світ реальних пригод, світ непопсових пісень, волинських лісів, кримських теплих ночей, нічного аж-до-неба вогнища, світ відповідальності, завдань і лідерства. Ну, а ще… Але давай про все по порядку, бо якщо вашій дитині 9-11 років, саме час подумати чи варто віддати дитину у Пласт, бо:
1. У Пласті дитина завжди буде знати чим зайнятись.
Мені здається, а може мені так тільки здається, що сучасні діти не знають чим себе зайняти у вільний час. Коли уроки вивченні, на дворі холодно, книги читати не особливо хочеться, то відразу «виручає» телевізор, або планшет. У Пласті ж діти отримують посильні цікаві завдання у формі гри, які треба виконати вдома. Але не батькам до 2 ночі робити ікебани на уроки творчості, а дійсно діти повинні це зробити самі. Участь батьків часто заохочується, але мистецька досконалість не основне, адже оцінок немає. Завдання настільки цікаві, що вони реально захоплюють фантазію дітей і вони пишаються тим, що самі виготовили.
А ще мені подобається, що діти вивчають багато ігор (на уважність, на розвиток пам’яті, рухливих і т.д. ) і самі можуть запропонувати щось вдома пограти, а не просто «давай пограємось!», - «давай. у що?)», - «не знаю…».
2. Пласт – це добровільний колектив.
Школа це прекрасно. Але чомусь не всіх залишаються світлі спогади про школу. Можливо, одне із пояснень – у школі є той колектив дітей, який сформувався досить випадково: діти із сусідніх будинків ходять у найближчу школу. Звичайно, можна поміняти школу, клас, але все ж це є досить примусове об’єднання. У Пласт же ходять діти, які самі, або батьки яких мають спільні цінності, про які дивись наступний пункт.
3. Пласт дає не лише знання, а й цінності.
Пласт це в першу чергу виховна організація. Тут дійсно виховують характер, прагнення ставати кращим щодня, допомагати іншим тощо. І якщо діти у 10 років цього ще не до кінця розуміють, то мають розуміти батьки, які хотіли б бачити своїх дітей з міцним характером, цінностями, які плекаються тут уже понад століття. Проте не забувайте і про те, як багато знань про природу, навколишній світ, про сучасні досягнення, історію, культуру, про видатних особистостей дізнається ваша дитина. А це – знання, які подаються і вивчаються у колі однодумців у формі грі, тому без зазубрювання і втоми.
4. Пласт - це добровільний вибір, який вчить відповідальності.
У Пласті усі знають, що кожна дитина має право на помилку. На одну, і навіть дві, головне щоб зрозуміти і виправитись. Тому у Пласті дитина буде мати свою сферу відповідальності, свою роль (скарбник, писар, гуртковий чи просто хронікар), яку треба гідно виконувати. Якщо допустився помилка – ти уже знаєш де міра твоєї відповідальності і що зробити наступного разу, щоб було краще.
9-12 років таки підступний вік – уже хочеться трохи уникнути домашніх обов’язків («я не чув що ти казав», «я цього не робив, так було до мене», «ти не казав цього робити, а я сам не бачив»). У Пласті вчать діяти наперед – не коли попросять, скажуть, нагадають, а наперед, пам’ятаєте, ми говорили про ігри на уважність? ;)
Дозвольте вашим дітям стати самостійними, а відтак - відповідальними.
5. Пласт щодня робить пластунів кращими.
Це не жарт. У Пласті є таке правило - щодня, як і кожен скаут у світі, пластун повинен щодня робити добре діло. Звичайно, всі починають із маленьких добрих діл – підлив квіти, самостійно помив посуд, почистив дорогу від снігу, заробив кишенькові гроші, але ці ті маленькі справи, які раніше просто не помічались. А тепер у них є більший сенс, їх треба навіть записати у окремий зошит. І тоді у грудні уже є список добрих менших і більших справ і спокійно можна писати листа святому Миколаю, просячи про подарунок. Ці дитячі добрі справи переростають у хорошу звичку у дорослому житті, і стають невід’ємною частиною характеру людини і великих добрих справ.
6. Батьки, будьте готові, ви також трохи змінитесь.
Так, ви будете купувати наплічник на перший юнацький табір, будете переживати під час літньої зливи, адже дитина у лісі ночує, будете вболівати за її пластові відзначення. Перший час вам треба буде їхати, можливо, аж через пів міста, щоб дитина відвідала пластові заняття. І це вже також трохи змінить ваші вихідні.
Так, ви спільно із дитиною вивчите забуті колядки, дізнаєтесь що таке «гаївки», пригадаєте як визначити сторони світу, як в'язати вузли, як малювати карти місцевості. Так непомітно і легко ви приєднаєтесь до Великої Пластової Гри. Зрештою, до Пласту і самому можна приєднатись у будь-якому віці.
7. Пласт підтримує авторитет батьків.
Як не прикро визнавати, але у перехідному віці, часто батьки не є авторитетом для своїх дітей. Діти можуть не приймати ваших порад, недочувати ваших прохань. Тому у Пласті є виховники – це спеціально навчені старші пластуни, які всього на кілька років (5-10) старші за юнацтво, проте які є авторитетом для них. А як інакше, якщо разом у мандрівки ходили, якщо виховник знає усі найостанніші серії «Зоряних ігор», і він не мама чи тато, які ходять на батьківські збори. Пласт підтримує авторитет батьків і допомагає юнацтву та батькам безконфліктно пережити ці турбулентні роки.
8. Пласт це хороший смак, якісна музика і розвиток талантів.
Знаєте, найкращі пісні, найгарніші концерти, які коли я коли-небудь чула, це були українські пісні під гітару у пластовому колі. Страшно подумати, якби не Пласт, я може ніколи б не знала слів до пісень «Плач Єремії», «Океан Ельзи», «Братів Гадюкіних», не слухала б «Мертвих півнів», «Тартак» і т.д. Натомість, знала б усіх зірок «Х-фактору», брррр…
Окремо про гітару – Пласт і гітара це одне ціле. Тож вашій дитині не потрібно буде додатково ходити на уроки гри на гітарі – одне літо і ваша дитина грає. При чому, гітара у руках дівчини виглядає так само гарно як і у руках хлопця Але зізнаюсь - я так і не навчилась грати на гітарі, але ж я і прийшла у Пласт у 21, а ваша дитина може почати значно раніше.
9. Пласт це здОрово і здорОво.
Мабуть, ви знаєте, що у Пласті виховують здоровий спосіб життя. Тобто, ніяких шкідливих звичок, захоплень, експериментів зі здоров’ям. Спортивні фестивалі, змагання, а ще табори – літні, зимові, мандрівки цілий рік. Хіба це не здОрОво?) Пласт це природа, це Карпати, це ліси, це озера, це пройдені десятки і сотні кілометрів, це простір і це така краса! А ще люблю Пласт за гумор і невтомний оптимізм. За час мого пластування я так і не зустріла жодного пластуна-песиміста, а оптимісти, як відомо, і живуть щасливіше. :)
10. Пласт – це друзі на усе життя.
Найголовніше – Пласт це друзі на все життя. Адже ви стільки разом пережили, змайстрували, створили, переспівали, пройшли, у вас спільні жарти, спільні спогади! І де я б я не зустрічала зараз пластунів різного віку, я знаю які пісні він чи вона співали при варті, які у них цінності, із чого почати із ним (нею) розмову. І ще знаю чому пластуни вітаються лівою рукою, при цьому промовляючи «СКОБ!».
Сильно Красно Обережно Бистро, друзі!
Фото: Тарас Щепаняк, Назар Кудлик
