Історія з інтернету. І смішна і повчальна водночас:
«Хто не був в Європі, остерігайтеся туалетів, не по нашим мізкам вони! У Штутгарті мала потреба змусила зайти ввечері в вуличний громадський біотуалет.
Кабінка мила, затишна, одномісна, що вельми до речі. Все дуже чисто. кругом розташовані датчики, управляє якими комп'ютер. Кидаєш в проріз двері монетку 2 євро, двері автоматично відчиняються, запалюється світло, заходиш, двері зачиняються. У мене немає клаустрофобії, але так як все життя пропрацював з технікою знаю, що вона має властивості глючить, від цього трошки стало не по собі.
Ну зробив я свої справи, потрібно виходити, а кнопки для відкриття дверей ніякої немає. Інструкцій теж. Що ти, тупий, інструкцію з користування сортиром тобі писати?
Включаю свою логіку, як німці програму управління написали, зайшов - підняв кришку унітазу, злив воду, закрив кришку. Може датчик який заїло? Повторюю процес. Двері не відчиняються. Може на кришку сісти треба, потім встати, потім злив води? Повторюю процес. Двері не відчиняються. Так. Що забув? Може руки помити? Ще раз повторюю процес спочатку. Підношу руку до крана, датчик спрацьовує, вода тече, потім автоматично вимикається. В надії і з сумом дивлюся на двері - не відчиняються.
Перспектива ночувати в крутому німецькому туалеті мене не надихнула. Кричу своєму товаришеві, що залишився зовні (везунчик):
«Женя, ця зараза мене не випускає!» Він намагається дати хабар туалету, засовуючи монетку в щілину.
Автомат невблагаємий, не бере, і все. На стусани й удари теж не реагує. Женя кричить: «Тримайся, зараз поліцію викличу!». Знічев'я, повторюю процес, умиваю руки, вмикаю фен ... фен вимикається, двері відчиняються. Потім десь прочитав історію, як хлопчина в такий самий наворочений туалет у Франції ходив.
Заплативши гроші, він не міг і уявити, що все всередині кабінки все є стерильно чистим, а тому, як і належить охайному гомо сапієнс, заліз ногами на унітаз ... У комп'ютерних мізках туалету нестиковка: датчик підлоги вимкнений, значить, людина вийшла, вода не злита, щось не так, включив дезінфекцію. Чувак на горщику сидить, свої справи робить, а тут світло вимкнулося, і на нього душ з дезрозчину як не поллєтсья! Він з унітазу зістрибнув, комп'ютер взагалі заклинило: двері зачинені, а людина з'явилася?! І завис, попередньо ввімкнувши сушку струменями гарячого повітря ...
Кілька годин рятувальники різали вандалостійкі двері автогеном, витягуючи збожеволілого бідолаху з чіпких лап паризького туалету. Так що я ще легко відбувся!
Ви читаєте статтю: І сміх і гріх! Як я зайшов в євротуалет.... Не забудьте розповісти друзям!